Річний звіт

Річний звіт керівника закладу за 2020/2021 навчальний рік

Головною метою освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році було створення умов, які б допомогли кожній дитині досягти певних успіхів, реалізувати значимі для дитини духовні, комунікативні, пізнавальні й творчі потреби.

Робота педагогічного колективу була спрямована на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (зі змінами) «Про дошкільну освіту», «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», затвердженої Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013, реалізацію державних, регіональних програм в галузі освіти, інших чинних законодавчих та нормативних документів.

На виконання Інструкції з обліку дітей та підлітків шкільного віку, інших нормативних документів Міністерства освіти і науки України навчальний заклад створив оптимальні умови для забезпечення конституційного права кожного громадянина на доступну, безоплатну і якісну освіту, отримання молоддю повної загальної середньої освіти за 11-ти річним терміном навчання, 12 - бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальний заклад здійснював свою діяльність відповідно до Статуту, який відповідає сучасним нормативно-правовим документам, що регламентують діяльність загальноосвітніх закладів. Школа працювала в одну зміну, за 5-денним робочим тижнем. Початок уроків о 8-30 годині, навчальні заняття проводяться відповідно до розкладу, затвердженого директором і погодженого з територіальним структурним підрозділом Держсанепідемстанції. Протягом навчального дня для учнів проводилися дві великі перерви: після 2 та 3 уроків - по 20 хвилин.

У освітньому процесі впроваджувалися елементи сучасних інноваційних технології: особистісно зорієнтовані, інтерактивні, інформаційно-комунікативні, тестові, ігрові, технологія розвитку критичного мислення, проектного навчання, технологія інтегрованого навчання.

Педагогічним колективом закладу проведено певну роботу щодо збереження й розвитку шкільної мережі. На початку 2020/2021 навчального року в закладі було відкрито 10 класів, із низ 1-4-х - 4 класи, 5-9-х - 5 класів, 10-11 класи - 2 клас. Мова навчання - українська. Станом на 01.09.2020 в школі навчалося 60 учнів та 15 вихованців. Середня наповнюваність учнів у класах складала 6 чоловік.

Особлива увага приділялась дітям з сімей, які потребують додаткової педагогічної уваги, як результат, всі діти та підлітки шкільного віку, які проживають на території обслуговування школи, одержували загальну середню освіту. Весь рух учнів підтверджений документально. Всі діти дошкільного віку були охоплені певною роботою, 15 - відвідували дошкільну групу освітнього закладу.

У школі протягом кількох років діє єдина загальношкільна система обліку відвідування учнями занять.

Протягом року навчальний заклад був забезпечений кадрами. У 2020/2021 навчальному році в школі працювало 16 педагогічних працівника (з них 3 сумісника). 95 % від загальної кількості педпрацівників мають вищу освіту на рівні спеціаліста, магістра, 1 учитель має середню спеціальну освіту. Обслуговуючого персоналу працювало 10 осіб.

За кваліфікаційними категоріями вчителі розподілилися наступним чином: вищу кваліфікаційну категорію мають 4 (25 %) вчителів, першу кваліфікаційну категорію - 3 (19 %), другу кваліфікаційну категорію - 1 (6%) ,кваліфікаційну категорію «спеціаліст» - 5 (19%), педагогічне звання "старший вчитель" - 3 (19%).

Вищу освіту мають - 15 вчителів, що складає - 94%.

У 2020/2021 навчальному році роботу НВК було спрямовано на вирішення таких пріоритетних завдань:

- ефективна підготовка педагогів до освітньої діяльності в умовах упровадження Концепції Нової української школи;

- надання методичної, інформаційної, консультативної допомоги педагогічним працівникам;

- упровадження інноваційних, нетрадиційних форм проведення методичних заходів на основі диференційованого підходу;

- підвищення якості кожного уроку, формування в учнів внутрішньої мотивації до навчання, пізнавальної активності;

- підтримка та запровадження інноваційних, інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес;

- якісна підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання;

- створення виховного простору у закладі освіти, формування ціннісних орієнтирів;

- посилення громадянської та національно-патріотичної спрямованості освітнього процесу;

- переорієнтація практики виховної роботи в закладі освіти у напрямі створення безпечного середовища для дітей, налагодження діалогу та довіри між педагогами, учнями та батьками;

- налагодження міжвідомчої взаємодії щодо проведення профілактичної роботи з питань запобігання протиправній поведінці, алкогольній та наркотичній залежності дітей та учнівської молоді;

- активізація роботи щодо охоплення дітей якісною дошкільною та позашкільною освітою, удосконалення роботи гуртків та секцій;

- створення умов для навчання, виховання, фізичного розвитку дітей, збереження та зміцнення їх здоров'я;

- забезпечення рівного доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісної шкільної освіти.

У НВК діяла така структура методичної роботи:

колективні форми роботи: педагогічна рада, методична декада, методичні наради;
групові форми роботи: шкільні методичні об'єднання (учителів початкової та дошкільної освіти), природничо-математичного циклу, гуманітарного циклу, класних керівників), фахові семінари;
індивідуальні форми роботи: робота вчителів над індивідуальною темою самоосвіти, творчі звіти вчителів, що атестуються, взаємовідвідування уроків, курси підвищення кваліфікації, індивідуальні консультації, робота з творчими учителями, робота з малодосвідченими та молодими учителями.

Управління методичною роботою здійснювалося методичною радою закладу, яка координувала діяльність та визначала зміст роботи методичних структур закладу освіти.

Протягом року на засіданнях методичної ради обговорювалися питання про:

Концепції Нової української школи та пріоритетні напрямки роботи у 2020/2021 навчальному році;
організацію роботи щодо узагальнення та розповсюдження ефективного педагогічного досвіду вчителів школи;
інноваційну діяльність педагогічних працівників школи;
особливості роботи з молодими спеціалістами;
організаційно-методичний супровід упровадження нових навчальних програм для 3 класу;
ефективність уроку-результат організації діяльності учнів (аналіз методичної декади);
узагальнення ефективного педагогічного досвіду;
результати моніторингу стану навчання предметів та виконання програм.

З метою підвищення інформаційно-технологічної компетентності вчителів у 2020/2021 навчальному році продовжено роботу методичного практикуму «ІТ компетентність педагога» особливо під час проведення дистанційного навчання.

Учителями були розроблені заходи щодо забезпечення проведення навчальних занять під час карантину за допомогою дистанційних технологій з урахуванням матеріально-технічних можливостей учасників освітнього процесу.

У 2020/2021 навчальному році працювало 3 предметних методичних об'єднань та методичне об'єднання класних керівників.

МО вчителів початкової та дошкільної освіти працювало над методичною темою «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для формування компетентної особистості молодшого школяра в умовах впровадження нового Державного стандарту » (керівник: Олексієнко Т.А.);
МО вчителів природничо-математичного циклу - «Реалізація компетентнісного підходу на уроках предметів природничо-математичного циклу в умовах оновлення змісту освіти» (керівник: Полулях Ю.О.);
МО вчителів гуманітарного циклу - «Формування ключових та предметних компетентностей учнів на уроках предметів гуманітарного циклу в умовах оновлення змісту освіти» (керівник: Решетняк Л.В.);
МО класних керівників - «Виховання духовної культури особистості та створення умов для формування соціальної активності дитини» (керівник: Полулях Т.М.).

На засіданнях шкільних методичних об'єднань учителі ознайомлювалися з методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних дисциплін у 2020/2021 навчальному році, нормативними документами щодо ведення журналів, використання навчальної літератури в освітньому процесі, проведення І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, Міжнародних конкурсів з української мови ім.П.Яцика та Т.Г.Шевченка, закінчення навчального року. Педагоги аналізували результати моніторингу навчальних досягнень, підсумки участі учнів школи в олімпіадах та конкурсах, знайомилися з аналітичними матеріалами про виконання навчальних програм, розглядали питання про підвищення результативності освітнього процесу шляхом упровадження інноваційних технологій тощо. На ШМО заслуховували творчі звіти вчителів, які атестувалися у 2020/2021 навчальному році.

З метою стимулювання цілеспрямованого неперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх фахової майстерності, розвитку творчої ініціативи, забезпечення ефективності освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році організовано та проведено атестацію педагогічних працівників, відповідно до плану роботи закладу та згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників.

У 2020/2021 навчальному році атестувалися:

один вихователь дошкільного відділення НВК.

Творчий звіт педагогічного працівника заслухали на засіданні шкільного методичного об'єднання в онлайн - режимі. Педагог підготувала змістовний, креативний звіт - показала понад 80 фрагментів занять, заходів, фотозвітів.

Виховна робота протягом 2020/2021 навчального року була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», здійснювалася відповідно до «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», листа МОНСМУ «Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах.

Концепція Нової української школи (НУШ) залишила виховний момент в освіті, задекларувавши, що школа буде не лише навчати, але й "формувати
ціннісні ставлення і судження, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством". Розробники концепції аргументували це тим, що найосвіченіша людина може стати злочинцем, якщо не поділяє загальнолюдські цінності, тому головна увага була спрямована на формування в учнів активної життєвої позиції, на збереження власного життя і здоров'я, на виховання моральності та виховання, на самовиховання творчої особистості, здатної на самостійну діяльність та саморозвиток.

Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагали від вчителів створення такої моделі виховання людини, яка б дозволяла їй оптимально вирішувати складні питання життя, досягати вирішення поставленої мети.

В ході виховної діяльності протягом навчального року в шкільному колективі проводилась роз'яснювальна робота з питань профілактики злочинності та профілактики шкідливих звичок серед школярів, увічнювалась пам'ять жертв голодоморів і репресій в Україні, відзначались державні свята та пам'ятні дати з історії України та її славних синів, політичних і громадських діячів.

Здійснювалась виховна робота за напрямками: організація масових заходів з учнями, профілактика правопорушень та злочинності, формування здорового способу життя, патріотичне виховання, екскурсійна, профорієнтаційна робота, організація роботи учнівського самоврядування, тощо. З метою підвищення професійної компетентності педагогів з питань організації виховної роботи адміністрацією школи з класними керівниками проводилась методична робота.

В управлінні життєдіяльністю освітньої установи в цілому та в дитячому колективі зокрема застосовуйся системний підход. Системний підхід дозволяє класному керівнику раціонально розподіляти свої зусилля при організації виховного процесу в класі. При створенні виховної системи класу формується «обличчя» класу, його індивідуальний вигляд.

На сучасному етапі класні керівники, використовують методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Використання для виховання і розвитку особистості ідеї особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні принципи випереджаючої освіти для сталого розвитку.

Національно - патріотичне виховання дітей та молоді визнано в НВК пріоритетний напрям.

Основною метою національно - патріотичного виховання є формування національно-свідомого громадянина на шляху демократичного розвитку нашої держави. Адже саме українцям притаманні любов до рідної землі, гордість за своє історичне минуле, повага до звичаїв, традицій, культури, духовних надбань нашого народу.

Працюючи над реалізацією Концепції національно - патріотичного виховання, педагогічний колектив свою виховну роботу спрямовував на виховання свідомого громадянина, патріота України.

Так, в усіх класних кімнатах оформлені куточки державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України - Гербом, Прапором, Гімном. Класними керівниками під час проведення класних годин, тематичних заходів виховується повага до державної символіки. Всі урочистості супроводжуються Гімном України та підняттям Державного Прапору України.

Виховуючи повагу до історичного минулого нашого народу, учні беруть участь у різноманітних представницьких масових заходах, що надає їм не лише неоціненний досвід набуття навичок науковості, пошуковості, але й учить поважати традиції свого народу, його велику культурну спадщину.

В школі були проведені традиційні свята, а саме: свято Першого Дзвоника, День Здоров'я, Всеукраїнський День бібліотек, День Вчителя, День Захисника України, День працівників сільського господарства; День української писемності та мови; ранок до Дня Святого Миколая, Новорічна феєрія, свято зустрічі випускників, свято 8 Березня, День Рідної Мови, Масляна Проведено заходи: День партизанської слави; День ветерана; День українського козацтва; День пам'яті жертв голодоморів; День української писемності та мови, День Гідності та Свободи, Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, Всесвітній День Дитини», День Збройних Сил України, День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, День пам`яті жертв масових політичних репресій (дистанційно), День Вишиванки (дистанційно), флешмоб в соцмережі до Дня Примирення та Перемоги.

Адміністрацією щоденно здійснювався контроль за станом відвідування учнями занять та станом дитячої злочинності.

У закладі не було учнів, які б не відвідували школу без поважних причин. Здійснювався контроль за станом дитячої злочинності. На кінець 2020/2021 н.р. на внутрішкільному обліку не знаходилось жодного учня.

Нова українська школа вимагає інноваційних форм роботи не тільки з учнями, а й з батьками. Згідно вимог НУШ, робота з батьками - це важлива умова успішної діяльності закладу. З цією метою 20 вересня в нашій школі відбулися батьківські збори, де відбулося поєднання офіційної частини і розважальної частини. На батьківських зборах були розглянуті питання про виконання батьківських обов'язків, відповідальність батьків за безпеку та збереження здоров'я дітей, профілактики жорстокого поводження з дітьми та насильства в сім'ї, протидії торгівлі людьми.

У рамках акції 16 днів проти насильства, щодо реалізації Національної програми «Стоп насильству» було проведено тематичні виховні години, акції «Ми проти булінгу» та «Тиждень ввічливості», диктанти, круглий стіл, тематична лінійка, перегляд фільму «Як зупинити булінг в школі», психологічні тренінги «Цінності життя», «Бережи здоров'я», «Життя без насилля», «Ціна життя», «Зупинимо насилля», «Скажемо насиллю : «Ні!».

У школі проводились заняття «Захисти себе від ВІЛ». З метою формування здорового способу життя продовжувалась робота за програмою Школи сприяння здоров'ю.

У рамках Всеукраїнської акції "За здоровий спосіб життя" було проведені акції «Всесвітній День боротьби зі СНІДом», «Палінню - НІ!».

Пройшли акції: «Чисте подвір'я»; «Ми проти булінгу»; «Майстерня Діда Мороза», «Привітай воїна АТО», «Посади дерево» (під час дистанційного навчання).

Відбулися благодійні акції: «Милосердя», «День людей з особливими потребами».

Діти брали участь у виставках «Дари осені», «Замість ялинки - новорічний букет», виставках малюнків: «Увага! Діти на дорозі!», «Безпека дорожнього руху», «Я маю право», «Вогонь друг і небезпека».

Школярі виготовляли листівки та подарунки до Дня працівників освіти, Дня людей похилого віку, Дня працівників сільського господарства, Нового року та Різдва, «Писанковий рай», було організовано виставку плакатів до Тижня безпеки.

Учні взяли участь в виставках, фестивалях ( дистанційно):

«Українська Великодня Писанка», «Малюнки до творів Тараса Шевченка», «Вірші про Україну» та інші.

Важливим аргументом у формуванні особистості дитини було учнівське самоврядування, яке направляло до пошуку шляхів, оцінок, позицій життєвої активності. Завдяки участі дітей у різних формах виховної діяльності зростала соціальна, національно-патріотична активність та відповідальність в процесі практичної громадської діяльності школярів.

Моніторинг рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку в 2020/2021 навчальному році.

Одним із шляхів вирішення проблеми забезпечення якості дошкільної освіти є створення ефективних механізмів оцінки даної діяльності з урахуванням наявних у педагогічних дослідженнях сучасних вимог, що пред'являються до якості освіти. Моніторинг діяльності дошкільного навчального закладу як провідна умова забезпечення якості освіти має сприяти виконанню вимог модернізації освіти.

Ефективність організації та проведення моніторингу діяльності дошкільного навчального закладу визначається розробленістю критеріїв, показників, параметрів, технології прийняття управлінських рішень за результатами моніторингу діяльності дошкільного навчального закладу, а також наявністю розробленого інструментарію.

Моніторинг - це засіб контролю за освітнім процесом, форма організації збору, зберігання, оброблення та розповсюдження інформації про діяльність педагогічного колективу ДНЗ, що забезпечує безперервне стеження за станом освітньої роботи і прогнозування розвитку дошкільної освіти. Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ.

Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми ДНЗ.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ДНЗ прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Об'єктами моніторингу в 2020-2021 навчальному році були :

інформація про учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків), зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;
навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу.
результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності дітей тощо).

Методами моніторингу стали:

- статистичні обстеження;

- експертні опитування педагогів, дітей, батьків; - вивчення документації педагогів;

- метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;

- методи обробки та накопичення інформації;

- методи математичної статистики.

Моніторинг якості дошкільної освіти дозволив визначити успішність і результативність навчально-виховного процесу відповідно до державних стандартів; сприяв підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників; сприяв доцільному управлінню якістю стану освітнього процесу в закладі; спрогнозував перспективи розвитку дошкільної групи та підвищив його імідж.

У старшій групі в 2020 - 2021 н.р. виховується 14 дітей:

6-ти та 5-ти 4 - річного віку. Вся навчально-виховна робота з дітьми планувалась і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Я у світі», інструктивно-методичного листа «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти. Освітній процес із старшими дошкільниками забезпечують педагоги:Донець Л.П., Кісіль А.В., Кравченко Н.І., які добре знають зміст Базової програми, здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та лініями розвитку. Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу з старшій групі свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей, створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. В групі створена доброзичлива атмосфера спілкування дорослих і дітей. Група забезпечена матеріалами і посібниками на достатньому рівні. Створено ігрові осередки. Вихованці мають змогу закріпити набуті знання та враження від екскурсій до школи, класу, шкільної і дитячої бібліотек, проведених протягом року. Найбільш з сформованих вимог є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших . В старшій групі цей показник складає 100%. Це свідчить про сформованість самосвідомості яка характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника. Також у дітей старшої гр. сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров'я. 96% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі. Визначальна роль сім'ї в розвитку дитини підтверджена у 96 % дітей . Вони усвідомлюють поняття «сім'я», поважаючи своїх рідних, відчувають себе повноцінним членом родини. Свою роботу вихователі групи спрямовують на розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Всі діти старшого дошкільного віку зацікавлено ставляться до ігрової діяльності. Вихователі групи формують у дітей дошкільного віку уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дітей застосовувати набуті знання у практичній діяльності, оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочнодійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників на високому рівні. Дітей, що мають достатні показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною в групі 13 %, а класифікують предмети за їх кількісними та якісними ознаками 83%. У 75 % дітей старшого віку засвоїли вимоги щодо дослідницько експериментальної діяльності. При цьому 13 %дошкільнят демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. 55 % дітей старшої гр. легко орієнтуються на площині, у дітей сформовані просторові диференціювання. Діти старшого віку виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 6 % дітей старшого віку не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності. У своїй роботі вихователі використовують методи та прийоми які передбачають засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Майже 75% старших дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 3% вихованців (через ваду слуху) не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 6% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів. Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків - 78 % дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням достатньої готовності до навчання грамоти у школі. Визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (74 %) усвідомлюючи українську мову державною (100%). Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 82% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. На жаль, 18% дошкільнят не достатньо засвоїли вживання граматичних категорій. Вільно вступають в розмову з дітьми, дорослими, підтримують діалог відповідно до теми, не втручаються в розмову інших 85% дітей старшого дошкільного віку. Більша половина старших дошкільників обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 6% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 97% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. У своїй роботі вихователі групи прагнуть домогтися того, щоб кожна дитина розвивалася, реалізовувалась і самовизначилась як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу. 2% дітей старшої групи не виявляють бажання до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Пізнавальний інтерес до мистецтва виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва - 98% . Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв'язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. На жаль, лише у 52% вихованців старшого дошкільного віку сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, що у решти дітей лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури. На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 15% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури. У роботі педагогів старшої групи по підготовці дітей до школи мають місце певні недоліки.

За результатами моніторингу педагогам було надано рекомендації для удосконалення діяльності з питань формування компетенцій дошкільника.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Головною метою діяльності закладу є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ:

1. Дитиноцентризм. Головним суб'єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.

2. Забезпечення рівного доступу до освіти. Усі діти мають рівний доступ до освіти, незалежно від економічного статусу та матеріального забезпечення родини, рівня навчальних можливостей, фізичного та психічного розвитку, гендерних відмінностей тощо.

3. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначенні стратегії та напрямів розвитку закладу освіти, розроблення власних освітніх програм, системи оцінювання тощо. 4. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов'язані - це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компонента знизить загалом якість освіти.

5. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти - це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

6. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є закритою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники - засновник, місцева громада, освітня політика держави.

7. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства, зміни освітньої політики держави.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:

Створити та запроваджувати, підтримувати педагогіку партнерства між усіма учасниками освітнього процесу через органи громадського самоврядування у закладі освіти, які створювати «за ініціативою учасників освітнього процесу», упроваджувати нові форми співпраці з батьками на засадах партнерства заради дітей. Створити психологічно комфортне середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.
Забезпечити рівний доступ до освіти усіх дітей закріпленої території. Створити умови для освіти дітей з особливими освітніми потребами.
Залучити заклад освіти до життя громади - участь у проектах партисипативного бюджету (бюджету участі, громадського бюджету).
Встановити максимально комфортний режим роботи закладу, відповідно віковим особливостям здобувачів освіти, відповідно їх освітнім потребам.
Забезпечити реалізацію політики академічної доброчесності.
Створити освітнє середовище закладу, захищене від любих форм насильства, безпечне та комфортне для навчання та праці, створення умов для безпечного та здорового харчування здобувачів освіти, вихованців і працівників.
Розширити можливості освітнього середовища, яке б мотивувало до навчальної діяльності, до здорового способу життя, екологічної поведінки, створити ефективний простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо).
Створити систему оцінювання в закладі освіти, яка сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання, сприяє мотивації освітньої діяльності учнів та визначає особливості педагогічної діяльності.
Налагодити професійне зростання педагогічних працівників, через співпрацю і комунікацію з колегами, налагодження командної роботи. Створити атмосферу доброзичливості в педагогічному колективі, що сприяє ефективному розв'язанню освітніх проблем, взаємного збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання, що призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності.
Сформувати мережу позашкільної гурткової роботи для дітей освітнього закладу відповідно побажань, здібностей.