Моніторинг

Об'єктами моніторингу в 2020-2021 навчальному році були :

інформація про учасників освітнього процесу (педагогів, дітей, батьків), зокрема про стан їх здоров'я, соціальний захист, умови життя та виховання, рівень задоволення потреби в освітніх послугах;
навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове, кадрове забезпечення освітнього процесу.
результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності дітей тощо).

Методами моніторингу стали:

- статистичні обстеження;

- експертні опитування педагогів, дітей, батьків; - вивчення документації педагогів;

- метод аналізу результатів педагогічної діагностики дітей;

- методи обробки та накопичення інформації;

- методи математичної статистики.

Моніторинг якості дошкільної освіти дозволив визначити успішність і результативність навчально-виховного процесу відповідно до державних стандартів; сприяв підвищенню професійної компетентності педагогічних працівників; сприяв доцільному управлінню якістю стану освітнього процесу в закладі; спрогнозував перспективи розвитку дошкільної групи та підвищив його імідж.

У старшій групі в 2020 - 2021 н.р. виховується 14 дітей:

6-ти та 5-ти 4 - річного віку. Вся навчально-виховна робота з дітьми планувалась і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Я у світі», інструктивно-методичного листа «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти. Освітній процес із старшими дошкільниками забезпечують педагоги:Донець Л.П., Кісіль А.В., Кравченко Н.І., які добре знають зміст Базової програми, здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та лініями розвитку. Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу з старшій групі свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей, створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. В групі створена доброзичлива атмосфера спілкування дорослих і дітей. Група забезпечена матеріалами і посібниками на достатньому рівні. Створено ігрові осередки. Вихованці мають змогу закріпити набуті знання та враження від екскурсій до школи, класу, шкільної і дитячої бібліотек, проведених протягом року. Найбільш з сформованих вимог є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших . В старшій групі цей показник складає 100%. Це свідчить про сформованість самосвідомості яка характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника. Також у дітей старшої гр. сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров'я. 96% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі. Визначальна роль сім'ї в розвитку дитини підтверджена у 96 % дітей . Вони усвідомлюють поняття «сім'я», поважаючи своїх рідних, відчувають себе повноцінним членом родини. Свою роботу вихователі групи спрямовують на розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Всі діти старшого дошкільного віку зацікавлено ставляться до ігрової діяльності. Вихователі групи формують у дітей дошкільного віку уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дітей застосовувати набуті знання у практичній діяльності, оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочнодійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників на високому рівні. Дітей, що мають достатні показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною в групі 13 %, а класифікують предмети за їх кількісними та якісними ознаками 83%. У 75 % дітей старшого віку засвоїли вимоги щодо дослідницько експериментальної діяльності. При цьому 13 %дошкільнят демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. 55 % дітей старшої гр. легко орієнтуються на площині, у дітей сформовані просторові диференціювання. Діти старшого віку виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 6 % дітей старшого віку не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності. У своїй роботі вихователі використовують методи та прийоми які передбачають засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Майже 75% старших дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 3% вихованців (через ваду слуху) не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 6% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів. Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків - 78 % дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням достатньої готовності до навчання грамоти у школі. Визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (74 %) усвідомлюючи українську мову державною (100%). Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 82% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. На жаль, 18% дошкільнят не достатньо засвоїли вживання граматичних категорій. Вільно вступають в розмову з дітьми, дорослими, підтримують діалог відповідно до теми, не втручаються в розмову інших 85% дітей старшого дошкільного віку. Більша половина старших дошкільників обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 6% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 97% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. У своїй роботі вихователі групи прагнуть домогтися того, щоб кожна дитина розвивалася, реалізовувалась і самовизначилась як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу. 2% дітей старшої групи не виявляють бажання до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Пізнавальний інтерес до мистецтва виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва - 98% . Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв'язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. На жаль, лише у 52% вихованців старшого дошкільного віку сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, що у решти дітей лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури. На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 15% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури. У роботі педагогів старшої групи по підготовці дітей до школи мають місце певні недоліки.

За результатами моніторингу педагогам було надано рекомендації для удосконалення діяльності з питань формування компетенцій дошкільника.